Церковь Адвентистов Седьмого Дня в Украине Церковь Адвентистов Седьмого Дня в Украине
 
Головна Основи віри Служіння Структура Церкви Історія АСД
 
 

01.03.2017  Аналітика

 

Битви християнина

"Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки" (Ісая 55:8,9).

«Сам собі режисер»

Аналізуючи своє молитовне життя, я зловила себе на думці, що часто я у своїх молитвах представляю Богу свій сценарій того, що має відбуватися в моєму житті, я представляю Йому свої плани й очікую, що Він допоможе в їх здійсненні. І це нормально, ми приходимо до Христа з нашими проблемами, проханнями і Йому як нашому Богові, нашому Другові це дуже приємно, але чи готові ми відмовитись від свого сценарію і підкоритися плану Бога щодо нас, особливо коли цей план розходиться з нашими бажаннями й очікуваннями, і не завжди видно кінцевий результат.

Іноді нас дивує ситуація, коли в молитві просили одне, а отримали зовсім інше, а іноді й зовсім протилежне. Або довго просимо про щось, але так і не дочекавшись, починаємо діяти згідно з власним планом та розумінням. В кінцевому результаті, що ми отримуємо: розчарування, ще більші проблеми, зневіру.

Згадаймо Авраама, який «допоміг» Богу виконати обітницю щодо потомства, Якова, який нечесним шляхом хотів отримати обітоване Богом первородство. Будучи "самі собі режисерами", вони намножили проблеми у своєму житті й зазнали переживань, лиха, втрат.

Але і в цій школі віри Господь терпляче навчає та направляє наші дороги. Бог нагадує як Аврааму, так і Якову Свої обітниці, Він не засуджує за помилки, але запевняє, що Він Бог Всемогутній, і хоче найкращим чином розпорядитись їхнім життям. Який дивовижний наш Господь!

"Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний! І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе" (Буття 17:1-2).

"І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній. І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм. І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі. І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі" (Буття 28:12-15).

Чи готові ми довіритись Богу, дозволити Йому стати режисером нашого життя, і слідувати Його сценарію?

"Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію" (Єремія 29:11).

Давайте будемо просити, щоб через роботу Духа Святого ми навчились довіряти себе цілковито Богу, впустити Його у своє життя, покорятись Його волі, терпляче чекати Його керівництва.

Молитва й дослідження Святого Письма

"Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!" (Від Івана 5:39).

Хочу торкнутись теми, на яку мене надихнув досвід Дарії Миколаївни, яка на одній з молитовних зустрічей розповідала, як змінилось її ставлення до читання Біблії і як Дух Святий в доволі відомих текстах відкривав нові грані істини.

У книзі "Велика боротьба" в розділі "Наш єдиний захист" я прочитала, наскільки важливим в останній період земної історії і час випробування та поширення лжевчень важливо знати Біблію і не просто напам’ять заучувати тексти, а розуміти глибинну суть та через Писання пізнати характер Бога, щоб довіряти Йому, коли прийдуть спокуси.

Деякими цитатами з цього розділу я хочу з вами поділитись і пороздумувати над ними.

Найперший і найголовніший обов’язок кожної мислячої людини — дізнатись зі Святого Письма, що є Істина, а пізнавши її, ходити в її світлі, заохочуючи й інших йти за його прикладом. Щодня старанно досліджуйте Біблію, зважуючи кожну думку і порівнюючи текст за текстом. З Божественною допомогою ми повинні формувати власні погляди, бо кожний дасть перед Богом відповідь за себе.

Незнанням не можна вибачити оману, якщо була змога взнати Божу волю. Мандрівник стоїть на роздоріжжі, й дороговказ допомагає йому довідатися, куди провадить кожний шлях. Якщо він не зверне уваги на дороговказ і сам вибере собі дорогу, яка здається йому правильною, то, незважаючи на всю його щирість, він ризикує опинитись на хибній дорозі. Бог дав нам Своє Слово, щоб ми познайомились з Його вченням і самі довідались, чого Він вимагає від нас.

Ми не повинні розпочинати дослідження Біблії з тією самовпевненістю, яка властива багатьом вченим у галузі якоїсь науки, але робити це з молитвою, у повній залежності від Бога і з щирим бажанням пізнати Його волю. Ми повинні прийти зі скрушеним серцем і бажанням отримати знання від великого «Я єсьм». А інакше слуги сатани так засліплять наш розум і закам’янять серця, що істина не справить на нас жодного враження.

Досвід Міллера. Шукаючи відповіді на багато питань та стикнувшись із спотвореними поглядами та тлумаченнями Святого Письма, Міллер з молитвою приступав до самостійного дослідження, і отримав відкриття, яке започаткувало духовне пробудження.

Ніколи не досліджуйте Біблію без молитви. Тільки Святий Дух може допомогти нам зрозуміти важливість істин, котрі є легкозрозумілими, та вберегти від хибного тлумачення складних для розуміння істин. Небесні ангели готують людські серця для прийняття Слова Божого, щоб його краса полонила нас, його застереження наставляли нас на добрий розум, а обітниці надавали сили і натхнення.

Ми повинні докласти всіх наших розумових сил для вивчення Писання, щоб зрозуміти глибокі наміри Божі, ніколи не забуваючи про те, що справжній дух учня — це послух і покірність.

Хоч Біблія містить багато застережень проти оманливих учень, однак чимало людей довіряють свої душі духовенству. В наш час тисячі віруючих на захист деяких пунктів свого віровчення не можуть навести жодних доказів духовних наставників. Вони не звертають жодної уваги на вчення Спасителя і водночас з беззастережним довір’ям приймають слова служителів церкви. Але хіба служителі не можуть помилятись? Як ми можемо ввіряти наші душі їхньому керівництву, якщо на основі Слова Божого ми не переконалися, що вони є носіями світла? Відсутність моральної відваги, необхідної для того, щоб залишити проторений світом шлях, змушує багатьох іти слідами вчених мужів. Не бажаючи самостійно досліджувати істину, ці люди опиняються в кайданах хибних вчень, втративши будь яку надію.

Ми можемо сказати, що це нас, адвентистів, не стосується, але давайте будемо чесними самі з собою: як часто ми самотужки досліджуємо ті чи інші питання та істини, чи доросли ми, щоб споживати тверду їжу, чи залишаємось духовними немовлятами, і з суботи в суботу приходимо, щоб служителі церкви годували нас з «ложечки». Проявом нашої духовної ліні є те, що в громаді криза викладачів суботньої школи, та й активність учнів на суботній школі дуже низька, приходимо послухати інших, їсти крихти з чужого столу.

У цьому питанні нам теж потрібне відродження, яке йде паралельно з молитовним пильнуванням, духовним пробудженням.

Боротьба в нашому житті

"Бо ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти початків, проти влади, проти співправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби" (Еф. 6: 12).

Люди в цьому гріховному світі часто зустрічаються з боротьбою, це мабуть те, що стало невід’ємною частиною нашого зіпсутого гріхом світу. Та й Сам Христос упродовж усього земного життя стикався з цим явищем — спостерігав боротьбу за владу та високе становище тогочасних правителів та духовних лідерів; Сам вів боротьбу з сатаною, з легіонами злих духів, боровся за спасіння людей. На сторінках Біблії ми бачимо битву Христа в пустелі з великим спокусником. Зціляючи одержимих, біснуватих людей, Він вів боротьбу з піднебесними духами зла, в Гефсиманському саду Він мав особливу битву за спасіння роду людського, завдяки цій перемозі ми маємо велику надію на життя вічне; коли Його заарештовували, Він замість того, щоб закликати Небесне військо, впокорюється як ягня (Ісаї 55-й розділ) й добровільно здається в руки ворога та йде на смерть для того, щоб досягти основної мети — перемоги у великій боротьбі з сатаною та визволення Свого творіння від рабства гріха.

А які битви ведемо ми? Серед них: битва з своїм «я»; битва з ближніми; битва з Богом.

Одна з битв, яку ведуть люди — це битва з Богом. В Біблії ми знаходимо історії про це протистояння: будівництво вавилонської вежі, відмова єгипетського фараона підкоритись волі Бога та відкрите його протистояння Єгові, язичницькі та деякі ізраїльські царі, римські імператори, які знищували християн, католицьке папство, атеїстична ідеологія, якою керувались комуністичні країни.

Яка наша участь в цій битві? За кого ми?

Часто нам доводиться вести боротьбу з самими собою, зі своїм Я, своїми недобрими звичками, нахилами та бажаннями. Павло описує цей внутрішній конфлікт, цю закономірність.

"Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені. Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком, та бачу інших закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх" (Рим.7: 21-23).

Справді боротьба з самим собою, нашими гріхами, спокусами вимагає від нас великих зусиль, але вона приречена на поразку, якщо ми в цій війні не з Христом, якщо ми не запросимо великого Бога Саваота, адже Він запевняє, що ми будемо перемагати: "Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот" (Зах. 4:6). Павло закликає нас бути пильними, бо ворог використає всі методи, лиш би відвести нас від Бога, поневолити і привести до погибелі: "Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить ричучи, як лев, що шукає пожерти кого" (1 Петра 5:8).

Молитва — це постійний зв’язок з Тим, Хто переміг і Хто обіцяв нам дати перемогу.

Як не сумно про це говорити, але ще присутні в нашому житті битви з ближніми — це чвари, сварки.

"Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!" (Як. 3:16).

"Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?" (Як. 4:1).

Як часто нам хочеться довести свою правоту, і дискусія перетворюється в суперечку, сварку та зіпсуті відносини. Як часто ми не готові й не хочемо поступитись нашими власними інтересами, і вступаємо в цей конфлікт інтересів, намагаючись відвоювати «місце під сонцем», відстояти свою територію. Буває, ми сіємо насіння розділення та сварки, висловлюючи судження про когось за спиною, висловлюємо свою суб’єктивну думку.

Так, християнам дуже складно в сучасному світі, де панує закон егоїзму, нетерпимості, гордості, жадності. Складно, коли зустрічаємось із несправедливістю, із негативним ставленням. Як нам тоді діяти? Чи потрібно вести боротьбу, піднімати повстання, чи вести так звані «священні війни»? Давайте ще раз глянемо на Христа! Відповідь очевидна…

А чи все в нас гладко в християнському середовищі? Чи немає бува і в нас поділення та боротьби. Апостол Павло неодноразово зустрічався з такою проблемою в ранньохристиянських церквах. Він навчає: "І ви — тіло Христове, а зосібна — ви члени! Щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного" (1Кор.12:27, 25).

Після цього Павло виголошує гімн любові й закликає: "Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше, — щоб пророкувати" (1Кор. 14:1).

"Братолюбство нехай пробуває між вами!" (Євр. 13:1).

Давайте будемо пам’ятати, що, виграючи земні битви, ми програємо велику боротьбу. Будучи переможцями в земних битвах, ми стаємо переможеними в битві за нашу душу.

Хай основна битва наша буде за спасіння людей, наших рідних, наших ближніх. Нас Бог посилає на це поле битви, відвойовувати у ворога душі людей, нести світло Євангелії через цей морок обману та гріха (Еф.6:10-19).

Ольга Лаптєва

Читайте також:

Неотвеченных молитв не бывает. Принципы ходатайственной молитвы

Поделиться:
просмотров: 254
 

Нове на сайті

   1.03.2017 Анонси подій
   
  26.02.2017 Харьков. Крещение в молитвенном доме на Якутской после программы «Откровение надежды» с участием Билла Биаджи.
  26.02.2017 Ректор українського адвентистського вишу Людмила Штанько: «Ми хочемо виховувати духовну еліту нації»
  24.02.2017 "День за днем", №523
    Каталог файлів
  23.02.2017 Познавательная программа «Против течения» в Энергодаре. 4-18 февраля 2017 г.
  23.02.2017 «По соображениям совести»: фильм о вере, любви и самоотречении
  23.02.2017 В Энергодаре начинает работу центр «Моя здоровая семья»
  23.02.2017 Супруги Луневы поделились рецептом семейного счастья: «Важно, чтобы каждый старался сделать счастливой свою вторую половинку»
  22.02.2017 Український гуманітарний інститут в цифрах
  22.02.2017 Інформаційний лист Міжнародної науково-практичної конференції у м. Київ
    Каталог файлів
 

Події Церкви в Україні

   1.03.2017  Дети в Дарьевке Херсонской области услышали весть о спасении и получили подарки
   1.03.2017  У Чернівцях пройде Міжнародна науково-практична відео-конференція, присвячена 500-річчю Реформації
  27.02.2017  У Краматорську презентували акцію «Донеччина — Реформація-500» (ВІДЕО)
  27.02.2017  Пансионат «Наш Дом» анонсирует медико-миссионерские курсы и лагерное собрание
  26.02.2017  Посетителей евангельской программы в городе Николаеве призывали верить Библии и практиковать здоровый образ жизни
  26.02.2017  На концерте в Николаеве подчеркнули значение протестантской Реформации для современного общества
  26.02.2017  На конференції філологів в Українському гуманітарному інституті говорили про англійську англійською
  25.02.2017  На фестивалі дитячої творчості у Вінниці зібрали кошти для допомоги онкохворим дітям