Церковь Адвентистов Седьмого Дня в Украине Церковь Адвентистов Седьмого Дня в Украине
 
Головна Основи віри Служіння Структура Церкви Історія АСД
 
 

01.03.2017  Аналітика

 

Батьки і діти: пропорції любові та дисципліни

Якось французький художник Гюстав Доре, котрий прославився своїми ілюстраціями до книг, особливо до Біблії, вирушив у далеку подорож. При перетині голландського кордону у нього попросили паспорт. Художник був спантеличений, бо виявив, що він забув свої документи вдома. Доре затримали і повели до начальника митниці для з’ясування особи. Чоловік гаряче переконував присутніх, що він — Гюстав Доре, відомий художник з Парижу. Щоб якось це довести, він попросив аркуш паперу та олівець. Присівши біля вікна, майстер швидко накинув пейзаж, котрий побачив на вулиці — міську площу і церкву. Підписавши роботу, Гюстав Доре вручив її начальнику митниці. Той подивився і був у захопленні. Вибачаючись, перевіряючий вклонився художнику і сказав, що цього достатньо. Він впізнав професійну руку великого майстра по художній манері. Відтак, малюнок став документом, що підтверджував його особу.

Дорогі друзі, почасти характер і манера поведінки дітей є прямим віддзеркаленням нас — дорослих мам і татів. Відносини — це своєрідний почерк нашої праці чи домашніх звичок.

Як квіти милують око спостерігача, приваблюючи до себе ароматом та красою, так само і діти — це радість. Водночас найбільшою приємністю батькам та вчителям є запашність їхнього послуху. Щоб розвинути цю просту і потрібну складову, дітей слід частіше поливати водою любові і систематично підживлювати добривами дисципліни. Любов і дисципліна — це вкрай необхідні умови гарного квітування дітей.

Психологія відносин

Процес виховання — це двосторонній рух, і формується він у різних «мірках» любові і дисципліни. На жаль, через успадкування наслідків гріхопадіння, у взаємовідносинах батьків та дітей сформувалися реалії, які не дозволяють активно квітувати. Хтось засихає від спеки, а хтось закисає від води. Пропоную розглянути все за чергою.

Перший варіант: мало любові і мало дисципліни

Спеціалісти іменують цей виховний стиль байдужих стосунків між батьками і дітьми «безвідповідальним». Тут спостерігається відсутність спроб керування поведінкою дітей, ігнорування дитиною, присутня суб’єктивність у вимогах, можлива грубість, відсутність розуміння потреб дитини, відчуження від них з боку батьків. В сім’ях, де панує «безвідповідальний» стиль взаємостосунків, діти виростають імпульсивними та примхливими, схильними до агресивних форм поведінки, безвідповідальні, не навчені до дисципліни, контролю та обмежень.

Доктор Добсон з цього приводу помітив: «Діти, які не знають іншого закону, крім "Я хочу!", виростають рабами своїх бажань». Треба знати, що безвідповідальний стиль байдужих стосунків (мало любові, мало дисципліни) несе в собі загрозу і для батьків. Здавна в народі помічали: «Даси дитині волю — сам будеш в неволі», а також «Пропав батько з нерозумними синами».

Другий варіант: мало любові, багато дисципліни

Це стиль авторитарних стосунків. З боку батьків спостерігається диктат по відношенню до дитини, завищені вимоги, надмірне застосування сили і зловживання покаранням, відсутність розуміння потреб дитини, грубість і прискіпливий контроль, відсутність співчуття, гнівливість та роздратованість у разі порушення будь-яких вимог. Про дітей із таких сімей усна народна творчість говорить так: «Боїться дитя лози більше грози».

Спеціалістами було помічено, що діти, які виросли у стилі авторитарних стосунків, не виявляють гнучкості у спілкуванні з людьми. Вони часто повстають, йдучи з дому, або перетворюються у слабовільних, нерішучих людей, нездатних приймати рішення морального характеру у складних обставинах. Доктор Добсон слушно додає: «Діти, які ростуть під строгим наглядом невблаганного судді, стають або безвольними автоматами, або запеклими борцями за свої права, що проводять все життя у конфліктах з оточуючим світом». Тільки втручання Бога в життя дітей може знешкодити вірус цієї формули.

Третій варіант: багато любові, мало дисципліни

Це стиль вседозволеності, в якому працює правило: «Чим би дитя не бавилось, аби не плакало». Взаємостосунки набувають таких рис: домагання забаганок, непостійність вимог батьків по відношенню до дисципліни, система цінностей не носить стабільного характеру, майже повна відсутність контролю, хоча взаємостосунки теплі, вільне ставлення до вибору дитини. З цього приводу в народі застерігають: «Хто дітям потаче, той сам потім плаче», а також «Ой мамо, мамо, не пести ти так сина, бо бідная на світі пещена дитина». Ще гіршою є неодностайність батьків. Народна мудрість підкреслює: «Коли батько каже "так", а мати — "сяк", росте дитина, як будяк».

Четвертий варіант: багато любові та багато дисципліни

Це найбільш прийнятний для мудрого виховання стиль взаємостосунків батьків і дітей, який називають стилем авторитетних відносин. Думаючи, перш за все, про дітей, батьки встановлюють ясні і чіткі вимоги, позитивні сподівання. Хоча тут задіяні і принципи на зразок «Дітей люби, а прутину держи», а також «Люби дитину, як душу, а тряси її, як грушу», однак чаша любові дитячого серця наповнюється допомогою, турботою, співчуттям, прощенням, захистом і життєвим позитивом. «Не доспи, не доїж, а дитину потіш» — девіз батьків у таких сім’ях, а також «Учи дітей не страшкою, а ласкою».

Зазвичай, діти із родин авторитетних стосунків творчі, незалежні, самостійно думаючі, розвивають свою індивідуальність. Вони впевнені у собі, формують власні переконання, які можуть відстоювати. Для них найбільшими авторитетами є батьки, з якими сформувались довірливі стосунки. Згодом дорослі діти з упевненістю підтвердять слова народного прислів’я: «За науку цілуй батька й матір у руку!».

Біблія

Розглянемо кілька прикладів відносин «батьки-діти» зі сторінок Святого Слова. Ідентифікувати їх типовість — це особисте рішення на ваш вибір.

Стосунки Лота з доньками

Прослідкуймо за словами і вчинками батька і дітей уважніше.

«Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім. І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати! І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою, і сказав: Браття мої, не чиніть лихого! Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця, бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його. І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун… » (Бут.19:4-8,12-14).

Еллен Уайт у книзі «Патріархи і пророки» (с. 160, 168) робить деякі уточнення: «Декотрі діти Лота були міцно прив’язані до Содому, а його дружина відмовлялася залишити місто без них. Думка про те, що він мусить покинути тих, котрі були для нього найдорожчими на землі, здавалася нестерпною. Убитий горем, Лот зволікав, не бажаючи рушати в дорогу. Якщо б не Божі ангели, всі вони загинули б під руїнами Содому.

Лот оселився у Содомі з рішучим наміром уберегти себе від нечестя та заповісти це своєму домові. Але він зазнав повної поразки».

Згодом ліберальний батьківський принцип повернувся гірким бумерангом до самого Лота. Після знищення Содому й Гомори його доньки вчинили так, як їх навчили на розпусних вулицях міста, де жила сім’я.

Розглянемо відносини Саула з його сином

У книзі 1 Сам. 14:24-27, 37-45 йдеться про одну ситуацію, в якій спостерігаємо впертість батька: «А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба. І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині. І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги. А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому! … І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!»

Від авторитарності та безглуздя батька богобоязного Йонатана оборонив Сам Бог через заступництво всього народу.

Стосунки священика Ілія із синами

На сторінках 1 Сам. 2:12-17, 22-25, 27-29 опріч опису «сліпої» батьківської любові та синівської нешанобливості ми бачимо й суворе Боже засудження.

«А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа, ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.

І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до котла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло. Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире… таки зараз давай! А коли ні, візьму силою! І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.

А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту… І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону! Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх. І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі? Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів. Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм».

В книзі «Пророки і царі» (с. 575, 577) Еллен Уайт дає деяке роз’яснення Божого суду над цією родиною: «Ілій був слабохарактерним батьком. Полюбляючи мирне, спокійне життя, він не користувався своєю батьківською владою, щоб виправляти згубні звички та нахили своїх дітей. Замість того, щоб вести боротьбу з їхніми недоліками, застосовувати покарання, він поступався волі синів, надаючи їм повну свободу дій. Ілій ухилявся від виконання цього обов’язку, тому що це суперечило б бажанням його синів, змушувало б його карати їх та виявляти до них суворість… він дозволив їм робити усе, що заманеться.

Люди скаржилися на беззаконні дії синів Ілія, і первосвященик страждав з цього приводу. Він вирішив більше не мовчати, але його сини звикли думати лише про себе. Вони бачили горе свого батька, але це не зворушувало їхні черстві серця… батьківські застереження не справляли на них жодного враження».

Родинні відносини Авраама та Ісака

Справжнім лакмусом цих стосунків є момент випробування, описаний в Буття 22:1-9: «І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я! І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі. І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог. А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека. І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас. І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє. І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення? І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє. І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами».

Про подробиці переживань батька і сина дізнаємось з книги Еллен Уайт «Патріархи і пророки» (с. 152): «Ісак, з дитинства навчений довіряти і з готовністю слухатися, довідавшись про Божий намір, покірно підкорився. Він поділяв віру Авраама і вважав для себе честю те, що покликаний віддати своє життя в жертву Богові. З ніжністю юнак намагався розділити батьківське горе і підбадьорити того, котрий тремтячими руками прив’язував сини до жертівника».

Резонансною для сьогодення є також історія одруження вже дорослого й зрілого Ісака. У книзі Буття 24:1-4 говориться: «А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім. І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє, і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю. Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака».

Світло авторитетних стосунків батька з сином знаходимо у книзі Еллен Уайт «Патріархи і пророки» (с. 171): «У виборі друга життя молоді люди все ж керувалися радою своїх досвідчених, богобоязливих батьків. Ісак, покладаючись на батьківську мудрість і любов, охоче віддав цю справу в його руки, вірячи, що Сам Бог допоможе зробити відповідний вибір».

Отже, безвідповідальний стиль, стиль авторитарних стосунків та вседозволеність — це приклади кепського квітникарства виховного процесу батьків. Відносини Лота, Саула та Ілія до своїх дітей — біблійна наочність тому. Аби діти стали прекрасними квітами суспільства та сім’ї, слід проявляти до них максимум любові та дисципліни, практикуючи стиль авторитетних взаємостосунків, як у Авраама з Ісаком. Безперечно: правильне «садове мистецтво» є нелегким, але результат вартий зусиль.

Божий ідеал

Наш Небесний Отець — це приклад того, як потрібно відноситись до дітей і до своїх батьківських обов’язків.

Простежмо, як говорить Писання про взаємну єдність авторитетних стосунків Божого Сина й Отця. «А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене» (Ів.12:44). «Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом» (1Ів.1:3). «Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене» (Ів.6:37,38). «Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене» (Ів.5:30). «Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!» (Ів.15:9).

Близькість, послух, довіра і водночас висока вимогливість Отця з Ісусом Христом — це ідеальний взірець для наслідування. Нехай у виховному процесі і пропорціях любові та дисципліни ми будемо віддзеркаленням характеру Небесного Творця, аби у нас, Його дорослих дітях, впізнавали почерк і манеру Великого Майстра.

Анжела Поліщук,
консультант із сімейних відносин
Ілюстрація

Читайте також:

Директиви батьків

Стадії відносин батьків та дітей

Поделиться:
просмотров: 576
 

Нове на сайті

   1.03.2017 На Луганщині 65 сімей отримали допомогу із Канади (ВІДЕО)
   1.03.2017 Анонси подій
   
  26.02.2017 Харьков. Крещение в молитвенном доме на Якутской после программы «Откровение надежды» с участием Билла Биаджи.
  26.02.2017 Ректор українського адвентистського вишу Людмила Штанько: «Ми хочемо виховувати духовну еліту нації»
  24.02.2017 "День за днем", №523
    Каталог файлів
  23.02.2017 Познавательная программа «Против течения» в Энергодаре. 4-18 февраля 2017 г.
  23.02.2017 «По соображениям совести»: фильм о вере, любви и самоотречении
  23.02.2017 В Энергодаре начинает работу центр «Моя здоровая семья»
  23.02.2017 Супруги Луневы поделились рецептом семейного счастья: «Важно, чтобы каждый старался сделать счастливой свою вторую половинку»
  22.02.2017 Український гуманітарний інститут в цифрах
 

Події Церкви в Україні

   1.03.2017  Дети в Дарьевке Херсонской области услышали весть о спасении и получили подарки
   1.03.2017  У Чернівцях пройде Міжнародна науково-практична відео-конференція, присвячена 500-річчю Реформації
  27.02.2017  У Краматорську презентували акцію «Донеччина — Реформація-500» (ВІДЕО)
  27.02.2017  Пансионат «Наш Дом» анонсирует медико-миссионерские курсы и лагерное собрание
  26.02.2017  Посетителей евангельской программы в городе Николаеве призывали верить Библии и практиковать здоровый образ жизни
  26.02.2017  На концерте в Николаеве подчеркнули значение протестантской Реформации для современного общества
  26.02.2017  На конференції філологів в Українському гуманітарному інституті говорили про англійську англійською
  25.02.2017  На фестивалі дитячої творчості у Вінниці зібрали кошти для допомоги онкохворим дітям